Якою мовою розмовляли древні українці?

стор. 54

стор. 55

стор. 56

Таємниці наших літер

стор. 56 

стор. 57

стор. 58

стор. 59

стор. 60

стор. 61

стор. 62

<< до розділу

.

.

. 

.

. 

.

.

 варварською мовою (гл. 57,1 кн.). Пелазгами були і афіняни (а отже варварами), і лідійці, і ряд інших племен. Навіть тірсени (то роси) або расени, яких ми більше знаємо за пізнішим латинським варіантом як етрусків (гл. 57, І кн.). Один із доказів цьому наводить Е. Шуре, зазначаючи, що Бог в етрусків Ос (Аез) або Осцар (Аеззаг)2 – Господь-цар. Пізніше це Ос проявилося, навіть, в турецькому імені Осман – цар (буквально господь в образі людини).
На лице всі ознаки панування на означеній вище території варварської мови, мови нашої Голуні. А отже, називати голуньську (гелонську) мову старогрецькою зовсім недоречно. Засилля українських назв в Європі, Середземномор'ї та Азії тому серйозний аргумент.
Біблія, до речі, теж стверджує про існування однієї мови в тодішньому цивілізованому світі: „Була вся земля – одна мова та слова одні" (11,1). І лише коли впала вавилонська імперія, почали з'являтися інші мови.

Таємниці наших літер
Греки робили все можливе, щоб зітерти з пам'яті людської те, хто насправді дав світові букву і грамоту. Але це нелегко було зробити.
Наші волхви писали так, щоб їхні книги могли прочитати лише посвячені. По-перше, вони проводили лінію і писали слова нижче, не відступаючи від неї. По-друге, вони не ставили жодних розділових знаків, літери писалися суцільним текстом без розбивки на слова. Не було також переносу на інший рядок. В багатьох словах пропускалися голосні букви, правильно які могли розставити лише посвячені в таке письмо.
І, отже, уявіть, яка прикрість: грекам потрапляють до рук такі книги – як прочитати їх? Вони дуже хочуть розгадати таємниці скитів, та не можуть.
Отож, не дивно, що в Геродота зустрічаємо такі викрутаси, які важко піддаються дешифруванню.
А все дуже просто. Сколотські записи греки прочитали

56