Відповідь на третє питання.
Продовження. [Перейти на початок] 10.12.2009
(Також див. «Постановка питань винесених на Дискусійну Трибуну» III З'їзду ВГОРУ)
Здавалося б, про що ще потрібно (і чи потрібно взагалі його розглядати) говорити в третьому питанні, якщо при розгляді другого питання, була підведена обґрунтована думка про те, що рідновірська частина є молодим пагоном, який разом з українською частиною складають єдине національне ціле Українського Народу, а отже, й об’єднавча Рідновірська Українська Спільнота є Корінним Народом України.
Все це так, якщо розглядати суть справи з позиції природних речей, але виявляється, що окрім Законів Природи існують ще й закони юриспруденції. А оскільки ми на них не зважили в свій час (і «упіймали гаву»), то тепер і приходиться виправляти таким способом. Образно висловлюючись, одночасно з доведенням, що «верблюденя» також «верблюд» тільки молодший, перед нами стоїть задача скрупульозно перевірити всі юридичні закони України з позиції пошуку всіх негативних напрацювань не патріотичною владою щодо корінного Народу України з тим, щоб їх виправити і заставити записати правильно стосовно Корінного Народу Рідновірської Української Спільноти. Тобто, очистити головний документ державності і всі його супутники від штучних нашарувань, щоб повернути їх до вигляду природної ідентифікації діяльності Корінного на Українській Землі Народу.
Правомірно виникає питання, а хто цим буде займатися? Всі існуючі рідновірські організації за своєю функціональною направленістю далекі від того, щоб займатися питаннями юридичної сфери чи політики.
Звідси, виникає необхідність поговорити про рідновірську діяльність у більш широкому контексті природного розмежування за функціональною приналежністю. І в цьому ж контексті спробуємо дати відповідь, що ми розуміємо, коли говоримо про рідновірську українську спільноту, а одночасно визначимо й місцезнаходження ВГОРУ в рідновірському русі.
Все це так, якщо розглядати суть справи з позиції природних речей, але виявляється, що окрім Законів Природи існують ще й закони юриспруденції. А оскільки ми на них не зважили в свій час (і «упіймали гаву»), то тепер і приходиться виправляти таким способом. Образно висловлюючись, одночасно з доведенням, що «верблюденя» також «верблюд» тільки молодший, перед нами стоїть задача скрупульозно перевірити всі юридичні закони України з позиції пошуку всіх негативних напрацювань не патріотичною владою щодо корінного Народу України з тим, щоб їх виправити і заставити записати правильно стосовно Корінного Народу Рідновірської Української Спільноти. Тобто, очистити головний документ державності і всі його супутники від штучних нашарувань, щоб повернути їх до вигляду природної ідентифікації діяльності Корінного на Українській Землі Народу.
Правомірно виникає питання, а хто цим буде займатися? Всі існуючі рідновірські організації за своєю функціональною направленістю далекі від того, щоб займатися питаннями юридичної сфери чи політики.
Звідси, виникає необхідність поговорити про рідновірську діяльність у більш широкому контексті природного розмежування за функціональною приналежністю. І в цьому ж контексті спробуємо дати відповідь, що ми розуміємо, коли говоримо про рідновірську українську спільноту, а одночасно визначимо й місцезнаходження ВГОРУ в рідновірському русі.
09.11.2009 09.11.2009
Про сутність ідеї, ідеології, філософії питання.
Чому, здавалось би, при такому багатому теперішньому різноманіт-ті рідновірських організацій в Україні не виникає відчуття повноти започаткованої справи. Відбувається множення їх не стільки за рахунок збільшення обсягів простору рідної віри в Народі, скільки за рахунок розколів і здрібнення організацій уже існуючих. Що вказує на пробуксовування справи, а це в свою чергу говорить, що в розбудованій системі чогось не вистачає.
Якщо провести аналіз діяльності всіх рідновірських організацій України, то ми дійдемо висновку, що всі вони займаються одним і тим же – славленням богів, іншими словами це бого-славлення можна назвати релігійною діяльністю. Отже, всі розглядувані організації являють собою релігійні організації. Але релігійні організації самі по собі існувати повноцінно не спроможні, оскільки не може в переважній більшості суспільство довгий час перебувати в релігійному стані, більше воно живе все ж світським життям. У нас же, складається таке враження, що кожна з конфесій намагається перетворити всіх українців у членів своєї релігійної організації – що, як ми тепер розуміємо, неможливо здійснити ні окремо однією будь-якою із релігійних організацій, ні спільними зусиллями їх усіх.
Отже, для повноти справи, повноти утвердження рідновірської світоглядної системи, очевидно, необхідно створювати ще й світські рідновірські організації, і взагалі, світське рідновірське середовище шляхом витіснення з українського терену чужевір’я, поширюючи Віру Предків Наших через свідомість Українців.
А тому, коли ми говоримо про деяку організацію як рідновірську українську спільноту, то це означає, що:
1. мова йде про спільноту світську а не релігійну, яка постає на основі світогляду рідновір’я;
2. визнання своєї духовної легітимності, повноваження на діяльність та благословення по впровадженню рідновірського світогляду у світській сфері вона отримує з рук релігійних рідновірських організацій;
3. визнання своєї світської легітимності носія рідновірського українського світогляду у політичних суб’єктів, що намножились в Україні за часи існування чужевіря, не просить, а відвойовує у політичній боротьбі.
10.11.2009 10.11.2009
Далі, давайте прийдемо до спільності розуміння Категорій, яки-ми надалі послуговуватимемось (оперуватимемо) в своєму спілкуванні.
Введемо в коло спілкування такі категорії і їх однозначне визначення і розуміння, як: Релігійна сфера і світська (мирська) сфера та відповідно релігійна сфера діяльності і світська (мирська) сфера діяльності.
Для визначення цих категорій скористаємось деякими думками Добродія з цього приводу:
«Чим відрізняється світська (мирська) сфера діяльності від релі-гійної сфери діяльності?
Степенем своєї близькості до духовної сфери, а через неї й до Бога. Звичайно, що тут необхідно враховувати також духовну складову кожної конкретної особистості. Тобто, що за своєю духовною енергетикою може бути особистість із світської сфери роду занять більш енергетично наповненою від деякої особистості із релігійної сфери роду занять і навпаки. Далі зрозуміло, що особистість із сильнішою духовною енергетикою перебуває в більш ближчих стосунках (спілкуванні) з Богом у порівнянні з особою із меншими духовними характеристиками. Але в загальному визначенні, релігійна сфера більш духовно наповнена за світську (мирську) і тому відбувається процес переходу (обміну) духовності (необхідної для розвитку світської сфери) із релігійної сфери в світську (мирську), яка в свою чергу зобов’язана задовольняти (ділитись з) релігійну необхідними для життєдіяльності благами матеріальними.»
Беручи за основу це розуміння, всі існуючі на даний момент рід-новірські організації будемо вважати організаціями, що функціонально відносяться до релігійної сфери, такі, що характеризуються релігійною сферою діяльності.
Тоді ВГОРУ зможе відносити себе до (рідновірської української спільноти) однієї з перших рідновірських організацій в світській (мирській) сфері діяльності.
Що таке РУС (рідновірська українська спільнота)? Потрібно розуміти так, що це рідновірська складова українського народу (нації) – генерація української нації (її молодий «пагін»), яка стала на шлях повернення до Віри Наших Предків, або, що є рідновірською за світоглядом. При цьому не обов’язково за сферою своєї діяльності вона відноситься повністю до однієї із (чи декількох) релігійних громад, а будь-яка із РУС може просто відноситись до світської (мирської) сфери за родом своїх занять.
Коли ми говоримо про об’єднання РУС (рідновірської української спільноти), то необхідно мати на увазі, що мова йде перш за все про об’єднання у світській (мирській) сфері діяльності на основі приналежності до сповідників рідновірського українського світогляду, який кожна з організацій обєднання пропагує в сферах своєї конкретної світської діяльності, а між собою діляться досвідом і обмінюються думками. Про об’єднання рідновірських релігійних спільнот, при цьому, мови ніхто не веде – об’єднуватись чи не об’єднуватись за релігійною ознакою є виключним правом релігійних громад.
Оскільки уже так склалося, що у релігійній сфері існує декілька організацій (будемо вважати, що ділення сталося з волі природних чинників як проявлення різноманітних аспектів єдиного рідновір’я, а не штучного розколу з допомогою ворожої сили), ми залишаємо це на совісті релігійних громад і їхнього покликання (карми) щодо справи єднання української нації. Що ж до єдності у світській (мирській) сфері ми наполягаємо і застерігаємо, щоб бути обережними і не допускати розколів Роду-Нації. Навпаки необхідно розуміти, що творення РУС – це є запуск об’єднавчого процесу, внаслідок якого відбуватиметься повернення Української Нації від нав’язаного їй чужевір’я до рідновір’я – світогляду праДідів.
Підсумки.
(Або що нам удалось з’ясувати й самим зрозуміти, даючи відповіді уявному українцю)
1. Вдалось проаналізувати проміжок часу від початку офіційного введення християнства на території України до наших днів.
2. На основі указаного аналізу було з’ясовано, що введення християнства відбувалося способом геноциду по відношенню до Корінного Народу, що сповідував рідну віру.
3. Оскільки Корінний Народ України чинив спротив, процес християнського геноциду проходив в декілька етапів, в тому числі останніх польського і московського.
4. Московський етап християнського геноциду відзначається тією відмінністю (унікальністю), що відбулась спроба нівелювати Корінний Народ як такий, через обкрадання його і присвоєння собі його імені москвинами.
5. В протистоянні московському народу Корінний Народ України вибрав собі нове ім’я, тим самим зберіг свою унікальність, зірвав підступний задум розчинити себе в конгломераті народів.
6. На останнє протистояння Корінного Народу України москвини відповідають новим геноцидом проти поневоленого народу – убивством голодом.
7. Після здобуття Незалежності керувати Корінним Народом України продовжує НЕПАТРІОТИЧНА ВЛАДА, утворена внаслідок довгого перебування Руси-України в середовищі конгломерату етносів-народів, і підтримувана зовнішніми ворожими до України силами.
8. Позбавити себе НЕПАТРІОТИЧНОЇ ВЛАДИ, замінити її НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОЮ Корінний Народ України зможе тільки через одночасне звільнення й від християнства, повернення до свого КОРІННЯ, Рідної Віри.
9. Процес повернення КОРІННОГО НАРОДУ до Рідної Віри, можливе, тільки якщо його очолять Рідновіри.
10. Для того, щоб очолити процес повернення КОРІННОГО НАРОДУ УКРАЇНИ до Рідної Віри необхідно Рідновірам самим зорганізуватися організаційно. Завдання це виконувати зможе не релігійна рідновірська організація, а світська рідновірська організація, визнана (висвячена) релігійними рідновірськими організаціями.
11. Крім того, були з’ясовані (сформульовані) наші мотиви стосовно як КОРІННОГО НАРОДУ УКРАЇНИ, так і НЕПАТРІОТИЧНОЇ ВЛАДИ.
12. Було аргументовано необхідність реорганізації рідновірського руху і намічено форми реорганізації.
Кінець 26.12.2009
