Якщо до редакції ВГОРУ надходитимуть листи з пропозиціями до обговорюваних тем,  ми їх, також, будемо публікувати на сайті. При цьому пам’ятаймо правило, оскільки, у випадку редакцією сайту прийнятого рішення: "публікувати", - внесення будь-яких правок (в тому числі й виправлень синтаксичних помилок) не передбачається, то автор сам у всіх відношеннях мусить відповідати за текст ним запропонований.

      Публікується лист, що надійшов від Ярослава Сивовуса стосовно звернення "До побратимів Рідновірської Української Спільноти", із пропозицією щодо імені рідновірської спільноти.

"Друже Володимире!
 
Як буде називатися ця спільнота?

 
Я пропоную щоб це була етнонаціональна спільнота Русинів, не Руських, не Русів,
а саме Русинів.

 
Русь (Ру(о)сія) - імя нашої держави, Руси, Русини - родове імя Українського і
Білоруського (за Польськими документами) народу...
(Українці і Білоруси - територіально-політичне означення...)
З імям Русь, Русини, ми не тільки зєднаємо себе з нашим найдавнійшим минулим, а
й знищимо сепаратистські потуги так званих Пудкарпатських Русинів.
Створивши етн.спільн. Русинів-Рідновірів ми дамо поштовх до формування нового
народу, нової свідомості.

 
Це буде нова кров яка очистить і спасе наш нарід від подальшої деградації.
Створення Духовної держави "Свята Русь" на історичних землях дасть нам основу
для відновлення повноцінного державного утворення "Русь" зі Стольним градом
Київом, Руською (чит.Українською) мовою...

29 грудня,     ЯРОСЛАВ СИВОВУС"

Лист від Колядинського 

                Пропозиції
Сучасний стан української нації – це закономірний наслідок 18-річного втілення в практичні справи ненависті, зневаги та байдужості(як мінімум!) до українського народу антиукраїнських сил, які фактично мають всю владу(політичну, економічну, інформаційно-ідеологічну та ін.) в Україні. Цьому сприяє слабкість українських національно-патріотичних сил(наслідок минулого).

  Якщо порівняти рівень України 2009р. з рівнем України 1990-1991 рр., то «досягнення» надихають всіх ворогів українського народу. Наслідки видають наміри.

  Фактично триває війна проти української нації, війна на повне знищення українців як нації. Це війна «холодна», яка є ще більш небезпечною, бо на відміну від «гарячої» ворог може бути скрізь і його не одразу розпізнаєш. Складовою «холодної» війни є війна психологічна(інформаційно-ідеологічна).Це теж треба вивчати й уміти фахово протидіяти. Війна, як зазначав давньокитайський стратег Сунь Цзи. – це шлях обману… Шлях дезорієнтації. … І горе ошуканим!.. Змішати все і всіх в одну сіру мішанину, масу і тим самим збити орієнтири, встановити безлад в головах, а відтак і в житті. Саме безлад потрібен ворогам і злодіям. Жебрака легше зробити рабом. А раб не має ні честі , ні гідності, ні високої духовності, моралі. Панує споживацтво, шлунковість, низьке, зневіра, деморалізація…

  Як тільки не оббріхують, як тільки не знущаються над українцями, українським народом!!! Як тільки його не грабують і не нищать!!!
  Добре відомо, що суспільна психологія змінюється дуже важко, потрібні значні зусилля й час.

  Відсутня всі 18 років солідарна відсіч всіх українських організацій, відомих українських діячів – це свідоцтво слабкості української нації. що надихає, провокує й стимулює антиукраїнську діяльність

  Рахуються лише з силою. Сила нації – це її єдність, солідарність. А це є наслідком виховання нації, виховання національної самосвідомості.(Втрати від неправильного виховання, як свідчить досвід, найважчі й найтриваліші.). Які непоправні втрати в цьому плані понесла українська нація з 1991 року!

  Від рівня національної самосвідомості залежить рівень національної само ідентифікації(ототожнення), хто себе з якою нацією ототожнює, той ту націю й захищає.

  Денаціоналізація, за словами відомого українського мовознавця О.Потебні, - це моральне спідлення і є наслідком поганого виховання.

  Національна самосвідомість – це усвідомлення неповторної самоцінності нації, її призначення(піднести свій духовний, в першу чергу, рівень). Усвідомлення цього неможливе без знань, без відповідної системної й фахової роботи, що найбільш успішним може бути лише за наявності справжньої національної держави. Знання виховують. А високе завжди об ‘єднує по-справжньому, робить справжньою силою.

  Недарма всі вороги української нації роблять все можливе, щоб українці не мали таких знань, не мали системи національного виховання. Кожен загарбник- поневолювач більш за все боїться піднесення національної самосвідомості і на цій основі консолідації підкореної нації, перетворення її в силу.

  Неповторна самоцінність нації – це її надбання, закладені в її мові, культурі, історичній пам‘яті, традиціях.
  Захист нації – це і є захист її ознак-властивостей, її неповторної самоцінності. Кожна справжня національна держава починається з кордонів і мови.

  Минулі 18 років – це своєрідна розвідка боєм, перевірка й випробовування. Час . випробовуючи й перевіряючи, виявляє хто є хто і що є що. І в Україні й поза нею.

  Думається, вже час створити постійно діючу Всеукраїнську( з представників всіх українських організацій, відомих діячів діаспори та заробітчан-можна собі уявити, що буде робити ворог, щоб не допустити створення цього!) коордниційної структури з відповідними місцевими структурами для захисту української нації, її інтересів і представників. Бо саме проти захисту й розвитку всіх ознак-властивостей скажено виступають всі вороги української нації, яким дуже не хочеться «світитись»і переконати, що це не вороги діють, а український народ такий («Що ми за народ такий!»)

  Така Всеукраїнська структура(назва може бути будь-яка) має виробити систему діяльного і ефективного механізму захисту й розвитку української нації.

  Напрямки захисту й розвитку української нації:
- ефективні заходи проти падіння суспільної моралі, та деморалізації ; піднесення духовності, а відтак і моралі(звичаєвості);
- захист честі та гідності української нації та України(як це роблять інші держави) з адекватною відсіччю всім антиукраїнським та українофобським діям(минулий досвід свідчить дуже добре, що захист української нації – це справа самих українців і лише їх);
- відновлення в паспорті графи «Національність»;
- захист української мови;
- захист та поширення повної і справжньої, несфальшованої історії українського народу та його національно-визвольного руху;
- створення, захист й розвиток українського національного інформаційного та культурного простору;
- створення, захист й розвиток системи національного виховання – системи національної само ідентифікації;
- всебічна підтримка молодіжних національно-патріотичних організацій;
- захист землі від продажу, загарбання її(особливо іноземцями)
  Головний орієнтир і критерій діяльності – добро української нації, рівень її життя й розвитку. Використати для цього все найкраще(і своє і чуже).

  Дивитися на світ лише через українські окуляри.
  Основні принципи консолідації української нації:
1. Бути перш за все українцем.( А не так як В.Винниченко: «Я перш за все соціаліст, а вже потім-українець». Наслідки відомі… Є Народ-Наці і є його земля-Батьківщина.)
2. Будьте якнайбільше українцями і ви будете справжніми людьми(призначення).- Перефраз. Слова нім. Філософа 1-ї пол.. 19 ст. Й. Фіхте).
3. Моя мама-Нація і Україна – для мене найкращі.
4. Якщо ти українець/-ка, то допомагай чим можеш.
  Пам‘ятати про мертвих, живих і ненароджених…

  По суті триває боротьба між високим і низьким, між порядним, шляхетним і хамством, між високою духовністю та шлунковістю.
  «Шляхетний пам‘ятає про обов‘язок, а всі інші –про вигоду» – давньокитайський мудрець Конфуцій.

Колядинський