Щодо моєї співпраці з ВГОРУ
С. Мельничук Виступ на з’їзді ВГОРУ
Самоусунення українців від активної участі в політичному процесі призвело до захоплення влади в Україні зайдами, які від імені українського народу розподіливши між собою матеріальні цінності (фабрики, заводи, шахти тощо) продовжують планомірно знищувати усі основні ознаки національної та етнічної ідентичності українців аби усунути їх як правонаступників від територіальної, духовної та інтелектуальної спадщини своїх пращурів. Якщо зараз більшість українців батрачать на власній землі у своїй суверенній і незалежній Україні на чужих фабриках і заводах, то після прихватизації української землі спритними зайдами у свою власність, ми опинимось в якості кріпаків, які тішаться тим, що хоч і батрачать на чужих підприємствах і на чужій землі, так зате ж у своїй суверенній і незалежній державі – Україна, в якій нічого українського не залишиться окрім назви. Хто б не прийшов до влади – одразу починається черговий інформаційний процес обробки населення України про необхідність прихватизації української землі, основної і фундаментальної, в усіх вимірах – матеріальних і духовних, цінності української нації, яку оцінюють міжнародні лихварі у сорок міліардів доларів.
Змиритися зі становищем свійської тварини, в якому опинилися більшість українців, чи повстати проти тиранії влади аби реорганізувати життя в Україні, де пріоритетом визнавалися б громадська активність і предприємливість кожного громадянина, а не угодовство та пристосуванство, – у цьому питанні кожен має прислухатися до свого внутрішнього голосу, а не до телевізору чи інших ЗМІ.
Обговорювати в даній ситуації питання про нагальність активної участі в політичному процесі рідновірів України, чи може ще трохи почекати поки життя інших допече до точки кипіння аби заручитися їхньою підтримкою – це зволікання часу в екстремальній ситуації, що смерті подібно. Підтримає хтось Ваш заклик про нагальність політичного представництва рідновірів в політичному процесі України чи ні – це залежить від Вашої наполегливості і віри у власні сили. Чи підніміться хтось у цю скрутну для України годину на боротьбу з її окупантами, чи буде чекати поки інші щось зроблять – це особисте питання духовної сутності кожної людини, на яке кожен і повинен дати власну відповідь перед Богом та своїми нащадками. Зі свого досвіду можу запевнити, що сили гравітації діють не лише в матеріальному світі, а й в духовному. Тому для того, щоб повести за собою людей необхідно принаймні, умовно кажучи, встати з теплої печі, повірити у власні сили і почати щось робити. Це лише у казках нашої сусідки – Іванушка Дурачок сидячі на печі вирішує усі свої проблеми, а в інших націях зовсім інший погляд на життя. Хоча б той же Буратіно, для того щоб він з’явився на світ, тато Карло взявся обробляти колоду. Тож постає питання: наскільки світоглядні цінності, які змалечку нав’вязуються нам нашими окупантами, проникли у нашу ментальність?
Щодо моєї співпраці з ВГОРУ, хочу зазначити – ВГОРУ на сьогодні єдина організація в Україні, з якою у мене налагоджена фундаментальна, планомірна і методична співпраця. Хочу наголосити особливо на тому, що не тимчасова ситуативна співпраця, а фундаментальна, планомірна і методична. Видання хоча б моєї книги «Моя боротьба за мову» – викликало позитивний резонанс не тільки серед українців в Україні, а й усьому світі. Ця книга багатьох українців змусила оптимістично подивитися на проблеми денаціоналізації українства та методи їхнього вирішення, багатьом надала натхнення в активному відстоюванні своєї національної ідентичності тощо. Але, видання цієї книги порівняно з тим, яка фундаментальна робота в реалізації загального плану повернення українства до своїх світоглядних витоків уже проведена і планується у моїй співпраці з ВГОРУ, – це лише єдина цеглина у фундамент майбутнього будинку. Крім збору інформаційно-документальних матеріалів, якими можна у будь-який необхідний момент значно підняти відчуття самоповаги українців, ведеться планомірна робота з молодим поколінням українців у вищих навчальних закладах по всій Україні. При реалізації планів розбудови академії рідновірів України плануються курси (на яких і я поділюся своїм досвідом) по підготовці осіб, яки б могли на території тотальної окупації автономно здійснювати правозахисну діяльність щодо відстоювання українських національних інтересів та проводити іншу просвітницьку діяльність. У ці курси входить вивчення 1) закономірностей надбання та збереження людиною життєвої енергії: методика харчування, організація фізичного навантаження, організація відпочинку тощо; 2) закономірності зміни психологічних станів людини в екстремальних ситуаціях та методи виходу з депресивного стану; 3) основні правові норми у спілкуванні з правоохоронними органами та інших нестандартних ситуаціях; 4) закономірності поведінки посадовців радянсько-імперської ментальності та використання їх у своїх інтересах ...
З огляду на вище викладене – мене дивує Ваша невпевненість у власних силах.
Ситуація крайньої необхідності, яка на сьогодні склалася в Україні, потребує від кожного українця негайної активної протидій узурпаторам влади, які спрямовують свою діяльність на знищення української державності та самобутності українців. А те, чи підтримає Вас хтось у цьому чи ні, ще раз наголошую – це особисте питання духовної сутності кожної людини.
Із щирою повагою до ВГОРУ та окремо до кожного рідновірівця –
Сергій Мельничук
Також читайте:
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.
