Думки Добродія з приводу поточних подій
Після закінчення третього туру виборів Президента України (див. дату напи-сання 26, 28.11.2004 далі в тексті листівки), коли «Майдан» ще не розходився, а продовжував «стояти», захищати завоювання «Помаранчевої революції», мені випала нагода приймати участь у перемовинах з одним відомим чоловіком, який пише поважні книжки. Після того як переговори, ради котрих відбувалася зустріч, підходили до завершення, я запропонував чоловікові ознайомитись з текстом листівки і дати свою оцінку чи висловити думку.
Повертаючи назад листівку (залишити в себе на моє прохання він не побажав) після прочитання тексту, чоловік задав декілька запитань, поцікавився хто це написав (на що отримав відповідь: "Добродій, про якого вказано в листівці"), щось ще сказав про стиль написання та порадив не надавати великого поширення цій інформації, оскільки вона може зашкодити вперше вибраному українському президенту, що стоїть на національно-патріотичній позиції. Другими словами, як в нас люблять аргументувати свої поради в подібних випадках, було не на часі.
І ось тепер, після п’яти років по тому, відважуюсь опублікувати Коментарі Добродія тих подій з твердим переконанням, що вже тепер вони аж ніяк не зашкодять національно-патріотичному Президенту, зате допоможуть зрозуміти, що відбувається з нами.
“І не встануть з Праведними
Злії з домовини.
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.”
“Псалми Давидові”
Злії з домовини.
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.”
“Псалми Давидові”
26, 28.11.2004
Добродії !
“в Украйні і не в Украйні...”,
що не бажають залишатись одуреними громадянами,
які гідні відчувати себе Українцями
й
“сини сердешної Украйни!” та “сторонні люди”
Вслухаймося в “шепіт трави” і почуємо, що нам БАТЬКО ДУХОВНИЙ, ПРОРОК й АПОСТОЛ ПРАВДИ і НАУКИ всіх РЕЛІГІЙ СВІТУ ВІЩАЄ, чому НАВЧАЄ та що ПРОРОКУЄ.
| Із “Подражаніє 11 псалму” |
Коментарі ДОБРОДІЯ до ДУХОВНИХ НАСТАНОВ КОБЗАРЯ |
| “Мій Боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині 3 гостей на цвинтар понесуть?” |
Нарешті, й ми з вами у всій широті побачили оту гидь, в якій перебуваємо до цих пір і переконуємось тепер уже вочевидь, як глибоко погрязли в гидах. Я маю на увазі шахрайства, до котрих ми настільки звикли в повсякденні, що й не зчулися, як стали їх рабами. І тільки ось тепер, під час вибору ТРЕТЬОГО ПРЕЗИДЕНТА, немовби прокинулись й ужахнулись, наскільки потужно, дякуючи ВСЄВИШНЄМУ, із нас виходить ота гидовня. |
І тут потрібно нам правильно зрозуміти, як уся ця гидь нас заповнює, вона не на одній стороні: що підтримує тільки Януковича, чи, котра підтримує тільки Ющенка, – вона наповнює нас, як у цілісному просторі, усю націю. А от, де, в якому місці, і, як вона проявилася, й дозволяє процес виборів нам бачити всю картину її розташування і повноту.
Ось, наприклад, всі були свідками подій, транслювання по телевізору котрих ми так чекали, – останніх результатів підрахунку голосів. Я не буду повторювати Вам те, що всі й так добре бачили, чи про що нам намагались розповісти. Я хочу сказати Вам про те, чого переважна більшість не побачила, або не звернула увагу, а якщо й звернула увагу, то не придала значення, так як не зрозуміла, що воно значило.
Я маю на увазі епізод полеміки між супротивними сторонами про “мокрі печаті”, з’ясовування: чи мали вони бути, згідно чинного законодавства України, на протоколах підрахунку голосів, що передавались з виборчих округів з-за границі, чи достатньо було електронного варіанту. Тоді ви пригадуєте, як “менший шахрай” хотів перехитрити “більшого шахрая” (хто з них, із якої сторони, “більший”, а хто “менший” шахрай, взято тут чисто умовно, адже “завтра” вони можуть помінятись місцями в своїх “розборках”), коли заявив, що без мокрих печаток дозволяється отримувати з флоту та полярних станцій. І тоді, “більший шахрай” упіймав “меншого” на гарячому, зачитавши відповідну статтю закону. Тут потрібно не забувати, що мова йде про полеміку між професіоналами в цій галузі. І “менший шахрай” добре пам’ятав, що закон дозволяє обходитись без мокрих печаток (електронними засобами) на документах, що надходять не тільки із флоту але й із-за кордону, але, і в цьому суть шахрайства, розраховував на незнання точності закону “більшим шахраєм”. Зверніть увагу, проробить щойно описаний “фокус” дозволяє сама форма послідовності виписання моментів закону, в якій, чомусь спочатку говориться про момент, де мовиться про флот, а потім про за кордон, хоча по степені значимості цих моментів мало би бути навпаки. І ще одне, на цьому прикладі, хочу показати чим відрізняється Добродій від шахрая.
Дозволю собі стверджувати, що Добродій за своїм визначенням, не буде, знаючи, що закон “такий”, ловити іншого ("а ось пронесе”), надіючись, що той, не знаючи в точності закону, повірить йому, що його ствердження закону відповідає дійсному закону. Другими словами, Добродій ніколи не буде стверджувати, що закон “такий”, якщо він знає, що в дійсності він “не такий”.
А тепер, Добродії, я звертаюсь до Вас, щоб Ви, тримаючи в уяві ту загальну карти-нку із прикладу, про який щойно йшла мова, й відповіли мені (чи собі) на запитання: хто тут із ким бореться? Що, Ющенко, і його команда бореться з Януковичем і його командою? А Ви звернули увагу, як у процесі виборів по мірі збільшення прихильників одного кандидата збільшується, відповідно, кількість прихильників із другої сторони, і це збільшення в протистоянні сторін, як ми спостерігаємо, вийшло вже за межи України. В такому збільшенні протистояння сторін особливо відчутно проявляється шахрайство (або злодійство) на фоні добродійства і тоді очевидним стає протистояння не в запропонованому форматі: Ющенко – Янукович (перший із яких “хлопець із “Хорунжівки, яка хоч раз на сто років хоче мати свого президента”, що не тільки гордиться своїми земляками, а й якому боляче за всю Україну; другий – той, якого приїхали підтримати донєцкіє, бо “это ж их парень приходит к власти”). Протистояння не у форматі: Лівобережна Україна – Правобережна Україна; не у форматі північ-центр України проти півдня України, а у форматі: “добродійство – шахрайство”– двох ознак, по яких Україна ділиться навпіл. Але оскільки, у свій час, нас досить цілеспрямовано, наполегливо й ретельно перемішували, внаслідок чого відбулось взаємоуподібнення і взаємопроникнення впливів між представниками від шахрайства й добродіями настільки, що ми уже й забуваємо про це саме головне протистояння.
А тому ми, Добродії, маємо подякувати ВСЄВИШНЄМУ за нагоду згадати про те, що маємо постійно пам’ятати: є Добродій і є шахрай (Злодій), згідно складу своєї душі. Отже, не правда того, хто стверджує, що всі ми грішні на Землі. Це не так! Ви ж, певно, помітили, Добродії, як намагаються нас, якщо не перетворити, то хоча би обізвати “шахраями” (а якщо не вдається “шахраями” на “свій копил”, то хоч би “грішниками”), немовби цим самим, прагнуть, ті, хто це робить, хоч якось утриматись на цій Землі.
Адже вони добре знають те (чого ми не чуємо), що ВІЩУЄ нам у НАСТАНОВАХ ПРАВЄДНИЙ ТАРАС. Прислухаймося ж, як ДУХОВНИЙ БАТЬКО наш НАСТАВЛЯЄ
Ось, наприклад, всі були свідками подій, транслювання по телевізору котрих ми так чекали, – останніх результатів підрахунку голосів. Я не буду повторювати Вам те, що всі й так добре бачили, чи про що нам намагались розповісти. Я хочу сказати Вам про те, чого переважна більшість не побачила, або не звернула увагу, а якщо й звернула увагу, то не придала значення, так як не зрозуміла, що воно значило.
Я маю на увазі епізод полеміки між супротивними сторонами про “мокрі печаті”, з’ясовування: чи мали вони бути, згідно чинного законодавства України, на протоколах підрахунку голосів, що передавались з виборчих округів з-за границі, чи достатньо було електронного варіанту. Тоді ви пригадуєте, як “менший шахрай” хотів перехитрити “більшого шахрая” (хто з них, із якої сторони, “більший”, а хто “менший” шахрай, взято тут чисто умовно, адже “завтра” вони можуть помінятись місцями в своїх “розборках”), коли заявив, що без мокрих печаток дозволяється отримувати з флоту та полярних станцій. І тоді, “більший шахрай” упіймав “меншого” на гарячому, зачитавши відповідну статтю закону. Тут потрібно не забувати, що мова йде про полеміку між професіоналами в цій галузі. І “менший шахрай” добре пам’ятав, що закон дозволяє обходитись без мокрих печаток (електронними засобами) на документах, що надходять не тільки із флоту але й із-за кордону, але, і в цьому суть шахрайства, розраховував на незнання точності закону “більшим шахраєм”. Зверніть увагу, проробить щойно описаний “фокус” дозволяє сама форма послідовності виписання моментів закону, в якій, чомусь спочатку говориться про момент, де мовиться про флот, а потім про за кордон, хоча по степені значимості цих моментів мало би бути навпаки. І ще одне, на цьому прикладі, хочу показати чим відрізняється Добродій від шахрая.
Дозволю собі стверджувати, що Добродій за своїм визначенням, не буде, знаючи, що закон “такий”, ловити іншого ("а ось пронесе”), надіючись, що той, не знаючи в точності закону, повірить йому, що його ствердження закону відповідає дійсному закону. Другими словами, Добродій ніколи не буде стверджувати, що закон “такий”, якщо він знає, що в дійсності він “не такий”.
А тепер, Добродії, я звертаюсь до Вас, щоб Ви, тримаючи в уяві ту загальну карти-нку із прикладу, про який щойно йшла мова, й відповіли мені (чи собі) на запитання: хто тут із ким бореться? Що, Ющенко, і його команда бореться з Януковичем і його командою? А Ви звернули увагу, як у процесі виборів по мірі збільшення прихильників одного кандидата збільшується, відповідно, кількість прихильників із другої сторони, і це збільшення в протистоянні сторін, як ми спостерігаємо, вийшло вже за межи України. В такому збільшенні протистояння сторін особливо відчутно проявляється шахрайство (або злодійство) на фоні добродійства і тоді очевидним стає протистояння не в запропонованому форматі: Ющенко – Янукович (перший із яких “хлопець із “Хорунжівки, яка хоч раз на сто років хоче мати свого президента”, що не тільки гордиться своїми земляками, а й якому боляче за всю Україну; другий – той, якого приїхали підтримати донєцкіє, бо “это ж их парень приходит к власти”). Протистояння не у форматі: Лівобережна Україна – Правобережна Україна; не у форматі північ-центр України проти півдня України, а у форматі: “добродійство – шахрайство”– двох ознак, по яких Україна ділиться навпіл. Але оскільки, у свій час, нас досить цілеспрямовано, наполегливо й ретельно перемішували, внаслідок чого відбулось взаємоуподібнення і взаємопроникнення впливів між представниками від шахрайства й добродіями настільки, що ми уже й забуваємо про це саме головне протистояння.
А тому ми, Добродії, маємо подякувати ВСЄВИШНЄМУ за нагоду згадати про те, що маємо постійно пам’ятати: є Добродій і є шахрай (Злодій), згідно складу своєї душі. Отже, не правда того, хто стверджує, що всі ми грішні на Землі. Це не так! Ви ж, певно, помітили, Добродії, як намагаються нас, якщо не перетворити, то хоча би обізвати “шахраями” (а якщо не вдається “шахраями” на “свій копил”, то хоч би “грішниками”), немовби цим самим, прагнуть, ті, хто це робить, хоч якось утриматись на цій Землі.
Адже вони добре знають те (чого ми не чуємо), що ВІЩУЄ нам у НАСТАНОВАХ ПРАВЄДНИЙ ТАРАС. Прислухаймося ж, як ДУХОВНИЙ БАТЬКО наш НАСТАВЛЯЄ
| Із “ПСАЛМІВ ДАВИДОВИХ” |
Коментарі ДОБРОДІЯ до ДУХОВНИХ НАСТАНОВ КОБЗАРЯ |
| “А лукавих, нечестивих І слід пропадає, – Як той попіл, над землею Вітер розмахає,..” |
Ця НАСТАНОВА як ВОЛЯ ВСЄВИШНЄГО справджується, незважаючи, що ми у своїх поступках, хто більше, хто менше “перешкоджаємо їй чинитись” своїм не розумінням, як саме мусимо постійно діяти в протистоянні до шахраїв. |
| “Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде.” “А в законі господньому Серце його й воля Навчається;..” “...і стане він – Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє.” |
ДУХОВНА НАСТАНОВА КОБЗАРЯ ВІЩУЄ: ← що не мусимо чинити й ← що мусимо чинити в протистоянні до шахраїв і тоді побачимо, Добродії, ось напрямок, по котрому йдемо у нашому протистоянні (до якого спонукає нас ВСЄВИШНІЙ), незважаючи: хто, як розуміє і наскільки – це в той чи інший момент. Бувають моменти, коли тільки незначна частина з нас розуміє відчування того стану, в якому ми маємо перебувати і який мусимо постійно захищати очищеннями від впливу шахрайством; але з часом наступають явища (події), перебуваючи в котрих на переважну більшість нас надходить від ВСЄВИШНЄГО розуміння відчування ВОЛІ ЙОГО, що називають БЛАГОДАТЬ, або “ДРЕВО ЗЕЛЕНІЄ”, за ВІЩЕННЯМ КОБЗАРЯ. |
Й до вас, “сини сердешної Украйни” звертається ПРАВЄДНИЙ ТАРАС
| Із “І мертвим, і живим…” |
Коментарі ДОБРОДІЯ до ДУХОВНИХ НАСТАНОВ КОБЗАРЯ |
|
“Раби, подножки,грязь Москви, Варшавське сміття – ваші пани, |
Чому так звертається до вас ПРАВЄДНИЙ ТАРАС, “сини сердешної Украйни” ? Бо ви настільки погрязли в гидах, піддалися шахраям, що її “сердешную” уже вами продану, готові знову “розпинать” і шматувать, чекаючи лишень сигналу розпочати, на догоду шахраям, котрі вас (не нас, Добродіїв!) закабалили, купуючи вкраденим у нас спільно нами створеним добром. Ще й “чванитесь”, міряючи один перед одним на публіці свої, немовби, “заслуги”, хто з вас про неї більше "дбає". “Не чваньтесь...”! Зупиніться, кличе до вас ТАРАС. |
А для вас, “стороннії люди”, ось що ПРОРОКУЄ КОБЗАР
| Із “Стоїть в селі Суботові” |
Коментарі ДОБРОДІЯ до ДУХОВНИХ НАСТАНОВ КОБЗАРЯ (в них задіяні висловлювання Шевченка Т. Г. із “Стоїть в селі Суботові” та “ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ”) |
| “Стороннії люди! Не смійтеся, чужі люде! Церков домовина Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить” |
“Так малий льох в Суботові..” (“На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова.”) “...Москва розкопала!” Великого ж того льоху Ще й не дошукалась.” І не дошукаєтесь, “чужі люде”, бо на місці, “Церков-домовини”, давно вже виріс КУРГАН СЛАВИ УКРАЇНИ – СЛАВА КОБЗАРЯ, – котрий Вам, Добродії, у творенні осягати. |
|
№1 (18 лютого 2010 00:46) Група: Відвідувачі |
Це добре, що Добродій нагадує нам незаперечну істину, про неможливість побороти шахрайство шахрайством. Як би хто того не хотів. А одночасно хочу зі своєї сторони звернути всіх увагу на те, що відбулося на телешоу «У Шустера», уже після закінчення нинішніх другого туру Президентських виборів, 7 лютого. Як одна із закордонних запрошених учасниця шоу була здивована настроєм всіх присутніх політиків, політологів і журналістів, які, обговорюючи результати різних екзітполів справляли своїми між собою бесідами таке враження, немовби, очікували, що за ніч може щось таке статися, від чого результати перерахунку голосів зможуть суттєво змінитися на користь іншого претендента. І вона задала незвичне для присутніх запитання: «А що може статися за ніч? Бюлетені вже в скриньках. Спокійно собі дождіться до ранку, коли їх перерахують.» На що Шустер з ухмилкою відповів: «Все может быть. В Украине все может быть». Після чого всі присутні подивилися на неї, як на нерозумне дитя. А вона в свою чергу, мабуть, подумала: «А чи не серед дикунів, часом, оце я перебуваю?». І вона права. Адже чому в нас має бути так (і до яких пір?!), щоб можна було змінювати результати голосування способом шахрайств типу: вкидання додаткових бюлетенів, порчі бюлетенів, записом неправдивої інформації в протоколах і т. ін.? І чи так дійсно у нас є? Чи так комусь хочеться, щоб було? Бо якщо це так, то тоді чому добродій (незалежно, до якої команди він входить: до тієї ж, що й шахрай чи до протилежної) має мовчати, дивитись, як у нього на очах, а то й як, дивлячись йому прямо у вічі, шахрай робить свою чорну справу: спотворює волевиявлення виборців, – що те саме, що й Волю Всевишнього (на що вказує стаття Добродія "Зовнішньосторонній до політики погляд очевидця подій" опублікована на сайті ВГОРУ) – і нічого не робить, щоб поставити його на місце. |
