Миколаївське міське управління міліції опублікувало свою інформацію у газеті Миколаївської обласної ради „Рідне Прибужжя” російською мовою і не опублікувало тієї інформації українською мовою. Управління міліції опубліковує свою інформацію російською мовою й у інших газетах.

 Ільченко А. М. подав позов до Ленінського районного суду, просив суд зобовязати управління міліції опублікувати ту інформацію українською мовою у тій же газеті.

У попередньому засіданні представниця управління міліції подала суду письмові заперечення проти позову та лист редактора газети Машкіна М. Г., у яких стверджувалося, що управління міліції подало до редакції матеріали українською та російською мовами, тож управління міліції свій обовязок щодо опублікування інформації українською мовою виконало і не його вина, що редакція вибрала російську мову.  

Ільченко змінив позовні вимоги і просив суд визнати неправомірними діями Миколаївського міського управління міліції - опублікування ним інформації у газеті „Рідне Прибужжя” у спосіб, що не передбачений Законом України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” та надання повноважень редакції газети обирати мову опублікування його офіційної інфоримації. Відповідно до цього закону, діяльність місцевих органів державної влади висвітлюється на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями, але такого договору між управлінням міліції та редакцією газети немає. Законом зобовязано органи державної влади передбачити у своїх кошторисах витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації, але у кошторисі відповідлача такі витрати не передбачені. Органи державної влади зобовязані діяти тільки у спосіб передбачений законами, та ніякий закон не передбачає, що органи державної влади можуть надавати редакціям право вибору мови опублікування їхньої офіційної інформації. Позивач стверджував, що невиконання відповідачем вимог закону призвело до порушення його права отримувати українською мовою інформацію про діяльність Миколаївського міського управління міліції. 

Суд залучив третьою особою у справі редакцію газети „Рідне Прибужжя”.
19 березня 2010 року у судовому засіданні представниця управління міліції пояснила, що матеріал до редакції був поданий тільки українською мовою, а редакція переклала його сама і опублікувала переклад. У її письмових запереченнях на позов вказано, що матеріал надавався редакції російською та українською мовами. На запитання позивача чому її пояснення суперечать письмовим запереченням позову, була відповідь – Ви ж змінили позовні вимоги, тож я тепер інакше пояснюю. Але ж обидва рази вона давала пояснення про одну і ту саму подію, яка була і закінчилася ще до подачі позову до суду. Тож представниця відповідача давала пояснення суду не як було справді.

 Адвокат регіонал Репешко П. І., який представляв редакцію за дорученням головного редактора Машкіна М. Г., пояснив, що матеріал до редакції був поданий тільки українською мовою, а редакція переклала його російською і опублікувала переклад. У листі Машкіна М. Г. поданому раніше суду написано, що матеріал поступив до редакції українською та російською мовами. 

На запитання позивача, чи відомо редактору газети Машкіну М. Г., що засобам масової інформації законом забороняється самостійний переклад офіційної інформації з державної мови на іншу мову, регіонал Репешко відповів, що в Україні гарантується вільний розвиток і використання російської мови, а отже ж редакція мала право перекласти інформацію і опублікувати її російською мовою. 

Після закінчення судового засідання, у коридорі суду, адвокат Репешко напав на Ільченка і побив його. Та річ не у тім, що регіонал - здоровило напав ззаду на інваліда другої групи, який не дотягує і до 60 кілограмів. Річ у тім, що Репешко напав на Ільченка саме за те, що той захищає у судах свою мову, яка є мовою і предків Репешка. Репешко і Ільченко з одного народу. Чи будуть нас поважати чужі люди? Машкіну можна відпочивати давши доручення та монету Репешку і той буде доводити у судах, що скрізь і всюди потрібна російська мова, а без української можна обійтися. 

Можна повірити міністрові освіти Д. Табачнику, що він нічого поганого не зробить для українців, як він те пообіцяв. Немає потреби Д. Табачникову щось таке робити, для цього є держиморди українці. Третина українців стали регіоналами і ненавидять тих, хто прагне зберегти своє. А скільки байдужих? Такої дикості не знайти у найтемніших хащах джунглів. У цьому причина нашого вимирання, не витримує нас Земля. Ніякі монети не врятують репешків і машкіних від хвороб і бруду, що поглинають Україну. Та чи зрозуміють вони це? Міліція не з’являлася за викликом по телефону 1-02. Лише після скарги до обласного управління МВС прибула оперативна група. Ніхто не взяв свідчень у осіб, що були у коридорі суду, було видане направлення до судового експерта. Експерт відмовився провести обстеженя Ільченку, стверджував, що направлення оформлене неправильно і сказав, що до 22 березня ніхто не буде його обстежувати. Як виявилося, члени оперативної групи не знали як оформляти направлення на експертизу.

У той день урочисто представляли нового голову облдержадміністрації регіонала Круглова М. П.. Осіб у куртках з написами „Янукович наш президент” ніхто не чіпав. Тож Ільченко зробив фартух з написом „Янукович і Круглов це жахливо” і прибув до облдержадміністрації.Та як тільки він одягнув своє вбрання, до нього наввипередки з різних боків побігли не менше десяти міліціонерів. Першими добігли два підполковники, схопили порушника регіонального блаженства за руки, запхнули у автомобіль, яким повезли до Центрального райвідділу міліції і тримали у кабінеті прикрашеному прапорцем партії регіонів до кінця робочого дня у облдержадміністрації. 

Лікар травматологічного пункту лікарні швидкої медичної допомоги І. Чумак відмовив у допомозі Ільченку, пояснивши, що травмоване вухо треба зашивати, а він має іншу кваліфікацію. Лікаря з потрібною кваліфікацією у міській лікарні швидкої медичної допомоги не було, вже був вечір, то ж довелося шукати приватного лікаря, який і допоміг жертві регіоналів.

А. Дорошенко 

-------------------------------------

   Див. також по темі публікації матеріалів:

   У Миколаєві влада переслідує україномовних

    Судова тяганина у справі Анатолія Ільченка:

   Луганець вчить, як боротись за українську мову

    Апеляційні скарги Анатолія Ільченка