Кілька років тому, несподівано оголосивши про початок збору коштів у своїх просвітянських публікаціях, не повідомивши про свої наміри, не узгодивши її суть-рацію навіть з керівництвом музею, П.Мовчан показав найкращий зразок авторитаризму та волюнтаризму, від котрого потерпали шістедисятники, може й сам. Попри тверезий резон, до проштовхування «проекту» церкви приєднався і сам Президент Ющенко. Отримавши від керівництва музею-заповідника реальні, отверезвляючі аргументи у запереченні реалізації побудови церкви, її абсурдності в тому запланованому вигляді, Ющенко вирішив «подумати». Ситуація у патовому цугцванзі.
Довелось скомпонувати відкритий лист п.Мовчанові для ознайомлення видатним просвітянином іншої, несподіваної точки зору на цей задум. Хоча, й для пересічного боголюбивого українця христосівського розуміння цей лист призначений також. В котрому з позиції рідновір'я, не без емоцій, ґрунтовно, на скільки це можливо, подані факти, свідчення, приклади у глупстві наміру побудови т.зв. «надбрамної церкви». Увесь текст стисло і тезово можна викласти таким чином:
– Територіально Україна має кілька святих, паломницького значення місць, де українці можуть отримувати наснагу у своїх національно-патріотичних рефлексіях. І ці святині повинні набирати свої шанувальників.

– Утверджуючись, християнська релігія несла світове, окрім азійського ступору, горе: злам ментальності, світоглядного природного почування, знеслаблення пасіонарності. В Україні за 1020р встигла насадити рабу божому відповідну психологію хуторянина з вдачею осібника – «моя хата з краю».



– Сама ця релігія постала з іудаїзму і нерозривно з ним пов’язана, – як би не афішували їхні представники взаємну протиборчість та полярність. До того ж, вони ще й злигались з владою, природа котрої – упосліджувати і глумитись над посполитом. Мімікрія іудаїзму до будь якого ареалу свого існування і симбіоз християнізму з будь якою падлючою владою – суть основні характерні особливості синагоги та церкви в змінних реаліях цивільного життя останніх тисячоліть.

– В іудаїзмі, у своїй маніакальній ідеї захоплення світу, нема нічого людяного – лиш зверхність та не приховуваний намір осідлати людство під своєю владою. Про це відкрито пишеться у «святій книзі», котру допитливі вже у світі дочиталися і суть її зрозуміли, що і призвело до світової кризи християнізму. Це видно по глобалізаційному, міграційному процесу – наповненню Європи магометанами, їх демографічною активністю і видимим процесом занепаду християнізму з депопуляцією автохтонів-європейців. Відбулась втрата духовного плацебо, нова парадигма – на часі.

– Встановлення Мовчанової церкви призведе не до очікуваного «єднання», а до стимулюванню збурень і хаосу у «громадянському суспільстві», до підохочення розколу право-лівобережжя, врешті, у культурологічних аспектах, торкнеться і у взаємо поборенні владного олімпу, котрий і так гепається-трясеться.

Невже пан Мовчан не читав у "Кобзарі" пророчі рядки Тараса Шевченка:" Не смійтеся чужі люде! Церков-домовина розвалиться...і з-під неї встане Україна.І розвіє тьму неволі,світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти." ("Стоїть в селі Суботові...") ??? Понад тисячу літ! Понад тисячу літ !!! Украни душа не своя. Та за муки, страждання, горе й наругу прийшла довгожданна весна. МАГА ВІРА, як сонце з небес, розтопила холодную кригу, і підсніжники де-не-десь, як провісники теплої днини. Вірте, люди, все в нас буде--після весни--літо! Прокидайтесь і єднайтесь, щоб нам любо жити. Не лінуйтесь, не лякайтесь, до свого вертайтесь. Чуже чемно віддавайте, спини розправляйте. Час настав і треба йти своїм шляхом до мети.