До другого З'їзду ("Про поточну ситуацію..." ПРОЕКТ)
ПРОЕКТ
Про поточну ситуацію і недалеку перспективу
Світ доволі швидким темпами занурюється у загальносвітову фондову, далі фінансову, а далі й кризу виробництва.
Україна теж, при тому, ще скоріше, “впєрєді планєти всєй” – бо у нас не просто криза, а вже відчутний економічний спад. Це ніби важко пояснити – адже ми слабо інтегровані ще у світову економіку (що мало би бути позитивом!), – однак такий стан пояснюється тим, що у нас люди, переживши катаклізми початку 90-х, набагато схильніші до панічних настроїв, аніж, наприклад, на Заході, а до того ж у нас занадто низький рівень націоналізму, немає згуртованості нації, а є атомарна розпорошеність. Головне ж причина - в українців практично вичерпалася довіра до уряду і всієї ліберально-демократичної “еліти”, які б кольори вона на себе не вдягала. А все це, м’яко кажучи, не сприяє подоланню кризи малою кров’ю.
Як ілюстрацію хочу навести парадоксальну ситуацію з курсом долара. Коли світова криза почалася – а почалася вона, як відомо, саме зі США – так ось, якби не панікери з наших до непристойности вільних ЗМІ, то можливо, ми б кризи і досі ще не помітили, - а так народ відразу кинувся до обмінників, аби позбутися гривні й... купити долар! Саме долар – валюту держави, котра увійшла в найсильніший за останні десятиліття штопор! Саме ця паніка і загнала національну валюту туди, де вона зараз. І штурмували обмінники далеко не лише ті, які набралися доларових кредитів. Бо, по ідеї, коли ці споживачі кредитів і закупляли долари в банків, то не закручували ж їх потім у трилітрові банки і не зав’язували у панчохи, а повертали негайно тим же самим банкам. Тому саме паніка спричинила такий стан речей. Це зрозуміло, як зрозуміло і те, що Нацбанк у збиток національним інтересам, посприяв цій паніці, аби якісь ділки добряче наварили на цьому кордебалеті й девальвації гривні.
Я вже давно не міг збагнути – навіщо держави беруть кредити у МВФ, залазячи у величезні борги? Чому тільки одиниці з них можуть, зрештою, виборсатися з боргової ями, і ці одиниці - лише тоталітарні держави-“ізгої”, тоді як демократичні не можуть? Можливо це я такий темний, що бачу лише явну згубу від залізання у борги, а ті які “зверху” бачать якусь дуже вже значну перевагу від отримання кредитів, бо їм “зверху” видніше? Адже борг України величезний, його неможливо виплатити, але наші верховоди і далі продовжують оббивати ті ж самі пороги МВФ і набиратися боргів, як собака бліх, знову й знову? Та що там Україна – США мають борг у тисячу (!) разів більший за наш і це їх не зупиняє від збільшення боргу. США – найбільший у світі боржник і якби раптом кредитори стали вимагати негайного повернення боргу, то Штати відразу б вилетіли в трубу!
Відповідь. Демократичних лідерів дуже ретельно готують, перед тим, як поставити на місце прем'єра чи президента ті ж самі сили, в руках яких і банки, і газети-телеканали, і МВФ. Вони дбайливо промивають мізки цьому претенденту на корону і втовкмачують у голову, що набратися кредитів – це добре, “прогресивно”, “демократично” і взагалі – усі так роблять. Тому й важко людині з незалежним мисленням зрозуміти старанно забамбулену. А тим більше навпаки.
Демократичні лідери – це піна, яка спливає на 5, від сили на 10 років, із метою найперше обікрасти свій народ, “нацарювати”, а далі хоч трава не рости – головне правильно оформити те, що “нацарював”, аби потім комар носа не підточив. Політики про свою державу думають по-п’яте й по-десяте. Державний же діяч думає про свою державу найперше і завжди, він за неї відповідальний своїм майном і своїм життям аж до самої смерти. А у випадку монархії він відповідає і після своєї смерти, коли державою правитиме його син. Тому державний діяч, коли й бере у борг, то дуже й дуже обережно, сім разів відмірявши й добряче зваживши.
Однак демократична система, нажаль, державних діячів не культивує...
Отже США – найбільший у світі боржник і досі існують завдяки ще й тому, що кредитори не вимагають негайного повернення боргу. Хто ж тоді ці кредитори? А це приватна лавочка, яка називається Федеральна Резервна система (ФРС), яку організувала купка лихварів - володарі двадцяти приватних банків і яка регулює випуск папірців - американського долара - і продаж його державі США, а отже, затягування цієї держави, а за нею і всього світу в боргову кабалу. Тобто ці Ротшильди-Варбурги і хто там ще, тримають весь світ на короткому повідку в якости боржників і тому можуть вимагати у своїх боржників будь-які активи як виплату цього боргу, що вони успішно й роблять. То хіба вони не знайдуть засобів, аби забамбулити таких як Ющенко, Тимошенко чи там Янукович тим, що кредит – це “прогресивно” і “супервигідно”? А те, що пишемо ми, коли й трапиться так, що випадково попаде їм до рук, то здасться маячнею божевільного.
Хочу повернутися в недалеку історію, в літо цього року. Тоді відомий, як кажуть про нього ЗМІ, “філантроп”, а насправді сумновідомий біржовий спекулянт Джордж Сорос, котрий є дрібним виконувачем волі тих же Ротшильдів-Варбургів, озвучив ту думку, яка вже давно витала у певних колах, не забамбулених світовими лихварями вищого порядку, про те, що долару, мовляв, залишилось недовго жити. Українці вирішили, що Сорос випадково розтріпав відомості, котрі не повинен був розтріпати, а отже, треба позбуватися зелених папірців. Люди кинулися обмінювати долари на гривні та євро і в підсумку курс долара відносно гривні знизився більш як на 10%. Банківські шахраї скупили долар по дешевці і поклали його “в панчоху”. Далі тим, хто кредитів нахапався, потрібна зелень, адже ж доларові кредити банкірам-лихварям треба повертати, а їх “немає”. Створився ажіотаж біля обмінних пунктів, вже з протилежною ціллю – купити долар, - а оскільки доларів “немає”, то і курс долара різко поповз угору. Народ перелякався і в паніці почав, висолопивши язика, бігати у пошуках “зниклого” зеленого – навіть ті, кому ці зелені папірці триста років не треба – а так, за компанію. Лихварі ж, а разом із ними і Нацбанк, викидали потроху доларів, старанно роблячи вигляд, мовляв, ось трохи завалялось і все, більш немає... Таким чином, враховуючи шалений ажіотаж, дурням було вигідно продано масу зелених фантиків за дуже завищеною ціною.
Наступним етапом буде скупка (пробачте, “приватизація”!) тими ж лихварями найбільш перспективних підприємств, прибуткових об’єктів господарювання, а, можливо, і безцінної Української землі, яка в майбутньому, коли настане до всього ще й продовольча криза (а вона таки обов’язково настане!), буде на вагу золота. І скуплять вони все це за копійки (благо, криза!), а український хрунь деякий час може потішитись шарудінням у кишені таких жаданих зелених папірців. Та тішитись йому, бідному, довго не доведеться...
Бо ті ж самі Ротшильди-Варбурги тощо, “відв’язавши” свого часу долар від золота і немилосердно його друкуючи, за сто років, дякуючи інфляції, зменшили його номінальну вартість у 20 разів, поступово поклавши таким чином до своєї кишені 19/20 багатств, котрі вимірюються доларами. Але це тільки номінальна його вартість, бо реальна ще у стільки ж разів нижча, якщо не більше. Тобто, якщо всі запаси зелені з усього світу звезти в Америку, то вартість стодоларової купюри приблизно дорівнюватиме собівартости виготовлення самої купюри! Але й це ще не все. Бо паперові гроші – це лише невелика частина загального числа доларів, які гуляють по світу, бо переважна частина – це віртуальні, електронні гроші. Вони всі разом складають із себе найбільшу у світі фінансову піраміду, найграндіознішу шахрайську дурилку для всього людства і кожного індивіда. Проте лише лінивий зараз не знає, що будь-яка піраміда рано чи пізно має луснути...
Усе говорить про те, що ми зараз і живемо в час, коли лускає вся ця велика шахрайська піраміда, заснована на доларі. Луск цей буде грандіозний і луна від нього докотиться у всі куточки планети. Мало не покажеться нікому. Світові лихварі-шахраї вже давно до цього готові й прораховують останні штрихи до сценарію знищення долара. Так просто взяти й оголосити, що ось, ми Сполучені Штати завтра відмовляємося від долара, ніяк не можна – виникне багато “питань” до США й ФРС. Тому, очевидно, буде якась грандіозна провокація, на кшталт “11 вересня”, почнеться десь Близькому чи Середньому Сході (а може й постсовіцькому просторі!) війна, під гуркіт якої долар і перетворять благополучно на порох – ось, мовляв, що наробили ці “кляті терористи”. Буде вигадано чергового Бен Ладена, на котрого і звалять обвалення всієї доларової піраміди, пробачте, світової фінансової системи.
Від цього постраждають усі, але тільки не хвилюйтесь за Ротшильдів-Варбургів. Адже, відомо, якщо у когось стає чогось менше, то значить у когось іншого стане більше! Цей закон досі ніхто не відмінив. А запасний аеродром - нову світову валюту - створити не складно.
До речі, вже є свіжовидрукувані купюри АМЕРО, навіть є їхні фото, і їх уже розвозять по всьому світу...
Іван ПРИЛУЦЬКИЙ
Повернутись до «"Другий Зїзд ВГОРУ"»
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.
